У липні 1969 року людина вперше ступила на поверхню Місяця. Протягом наступних трьох років американські астронавти здійснили ще п’ять успішних висадок. Загалом у 1969–1972 роках на Місяці побували дванадцять людей, які доставили на Землю сотні кілограмів зразків місячних порід, установили наукові прилади та провели геологічні дослідження. Здавалося, що наступним кроком стануть регулярні експедиції, а згодом і постійні місячні бази. Плани космічної експансії початку 1970-х років передбачали навіть пілотовані польоти на Марс. Проте після Apollo 17 у грудні 1972 року висадки людей на Місяць припинилися більш ніж на пів століття.
Спроби відновити місячну програму робилися й раніше. У 1989 році президент Джордж Буш-старший оголосив ініціативу Space Exploration Initiative, яка передбачала повернення людей на Місяць і підготовку експедицій на Марс, однак через величезну очікувану вартість вона не отримала необхідної підтримки.
У 2004 році президент Джордж Буш-молодший оголосив нову космічну стратегію, на основі якої NASA розпочало реалізацію амбітної програми Constellation. Вона передбачала створення двох нових ракет-носіїв Ares I та Ares V, пілотованого корабля Orion і місячного посадкового модуля Altair. Було виконано значний обсяг проєктних і дослідно-конструкторських робіт, а у 2009 році здійснено випробувальний політ Ares I-X, проте повноцінні ракети Ares так і не розпочали польотів. У 2010 році програму закрили, розробку ракет і посадкового модуля припинили, а її головним спадкоємцем став корабель Orion, який згодом увійшов до складу Artemis.
У 2019 році NASA оголосило програму Artemis — нову спробу повернути американських астронавтів на місячну поверхню. Початковий план виглядав надзвичайно амбітно: першу висадку обіцяли вже у 2024 році, через п’ять років після оголошення програми. Цього разу йшлося не лише про повторення досягнень Apollo. NASA планувало досліджувати південнополярні райони Місяця, створити інфраструктуру для регулярних експедицій і поступово перейти до тривалої присутності людини на його поверхні.
Здавалося б, завдання не повинно бути принципово складнішим за те, яке американська космонавтика розв’язала ще в 1960-х роках. Але з’ясувалося, що повернення на Місяць — це не повторення старого маршруту. Виробництво Saturn V і місячних модулів давно припинене, інженерні колективи змінилися, а нові ракети, кораблі та посадкові системи потрібно розробляти, випробовувати й сертифікувати практично заново. До того ж вимоги до майбутніх експедицій стали значно ширшими, а їхня організація — складнішою.
На відміну від Apollo, де основні елементи експедиційної системи створювалися в межах єдиної державної програми, Artemis спирається на складну взаємодію NASA, міжнародних партнерів і приватних компаній. Ракета SLS та корабель Orion становлять лише одну частину цієї системи. Місячні посадкові апарати розробляють SpaceX і Blue Origin, нові скафандри — Axiom Space, а навколо всієї програми поступово формується ще й окрема логістична та технологічна інфраструктура.
За сім років програма неодноразово змінювала графіки й технічні рішення. У листопаді 2022 року безпілотна Artemis I успішно випробувала SLS та Orion у польоті до Місяця. У квітні 2026 року Artemis II доставила чотирьох астронавтів у десятиденну експедицію з обльотом Місяця — перший такий політ людей після завершення Apollo. Це були важливі досягнення, але вони підтвердили працездатність лише частини систем, необхідних для нової висадки.
Тим часом початкова дата 2024 року залишилася далеко позаду. Змінювалися терміни, склад експедицій, роль навколомісячної станції Gateway та способи доставки екіпажів на поверхню. Навіть Artemis III, яка раніше мала стати першою пілотованою висадкою, перетворилася на випробувальну експедицію на навколоземній орбіті. Тепер NASA розраховує повернути астронавтів на Місяць у 2028 році, а за сприятливих умов здійснити того самого року ще одну висадку.
На початку жовтня 2026 року на Міжнародному астронавтичному конгресі в Антальї представник NASA Стів Кріч продемонстрував оновлені плани та календар випробувань місячних посадкових систем. А 23 жовтня керівництво агентства на спеціальному брифінгу оприлюднило нові архітектури експедицій за участю SpaceX і Blue Origin. Вони помітно відрізняються від попередніх схем і свідчать про спробу NASA переглянути саму організацію повернення на Місяць.
Саме ці рішення стали основою нашого циклу Artemis-2028. Ми розглянемо, як влаштовані дві альтернативні транспортні системи, які випробування ще належить провести, скільки може коштувати повернення астронавтів на Місяць і чого варто очікувати від перших експедицій з погляду науки. Окремо спробуємо розібратися, наскільки заявлені терміни відповідають реальній готовності техніки та яку роль у них відіграє політичний календар.
Перед нами не просто чергова спроба повторити Apollo. Це випробування здатності сучасної космонавтики створити нову, значно складнішу систему місячних експедицій. І головне питання полягає вже не в тому, чи може людина знову висадитися на Місяць, а в тому, коли для цього буде готова вся необхідна техніка — і що залишиться від програми після першої успішної висадки.