Приблизно 11–10 тисяч років тому в Південно-Західній Азії розгортався поступовий перехід від полювання до утримання й розведення господарських тварин. Одними з перших були вівці та кози. Полювання не зникло, але поруч із ним виникав інший спосіб життя — управління стадами.
Як ця зміна впливала на світогляд? Що відбувалося з образом дикого звіра, коли життя тварин дедалі більше залежало від людини?
Новий погляд на ці відносини пропонує археолог Марк Верхувен у праці, опублікованій 2025 року в Cambridge Archaeological Journal. Він аналізує зображення на кам’яних стовпах Гебеклі-Тепе — пам’ятки на території сучасної Туреччини, монументальні споруди якої створювали приблизно 11,6–10,2 тисячі років тому.
Мисливці-збирачі прикрашали їх зображеннями змій, лисиць, кабанів, диких биків і птахів. Верхувен припускає, що ці композиції відображали уявлення про зв’язки та ієрархію між істотами. Це наукова інтерпретація, а не остаточно розшифроване послання.
Іншу сторону змін показує пізніше неолітичне поселення Чатал-Хююк. Його східний пагорб був заселений приблизно 9,4–8,2 тисячі років тому. Тут зображення тварин і їхні рештки включали в оздоблення будівель. Дослідниця Ліндсі Дер пов’язує посилення контролю над великою рогатою худобою зі змінами у відносинах людей із тваринами та навколишнім світом.
Ці пам’ятки не є послідовними сходинками однієї громади. Проте вони дозволяють побачити різні сторони великого переходу, що тривав тисячоліттями: від світу мисливців до суспільств, які дедалі активніше керували життям тварин.
Одомашнюючи тварин, люди змінювали і власний світ.
Джерело: Marc Verhoeven. «Relationality, Immanence, Hierarchy: The Nature and Culture of Being(s) at Göbekli Tepe» (2025)
1️⃣ Один із Т-подібних стовпів із рельєфними зображеннями тварин у Гебеклі-Тепе.
Кредит: Guérin Nicolas / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0
2️⃣ Бичачі голови з рогами в музейній реконструкції кімнатиЧатал-Хююка. Тваринні рештки включали в оздоблення стін і платформ — матеріальні свідчення особливого місця тварин у житті неолітичної громади. Музей анатолійських цивілізацій, Анкара.
Кредит: Georges Jansoone (JoJan) / Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0
Залишити відповідь